9 листопада в Новому Саді відзначено День української писемності і мови, який організувало Товариство української мови, літератури і культури Воєводини «Просвіта».
Гостями даного заходу цього року були Андрій Гевка, письменник і перекладач зі Словенії, та Руслан Теліпський, шевченкознавець з Луцька (Україна), творчості яких і був присвячений даний культурний захід.
Голова Товариства «Просвіта» Мирослав Гочак, привітавши присутніх, серед них голову Національної ради української національної меншини Йосифа Сапуна, голову Сербсько-Українського товариства в Новому Саді Сінішу Йокича, зазначив, що Товариство «Просвіта» вже втретє відзначає День української писемності і мови.
Про свою діяльність протягом останніх років, видані книги та плани на майбутнє говорив Андрій Гевка, професор словенської, сербської та хорватської мов, перекладач, письменник, громадський діяч, секретар українського товариства «Карпати» зі Словенії.
Ярослав Комбіль, який в останні роки інтенсивно працює над перекладами творів українських письменників на сербську мову, на вечорі говорив про книгу Андрія Гевки «Лицар без броні», давши детальний аналіз твору.
Присутнім на вечорі дана тематика виявилась дуже близькою і знайомою, тому що охоплює такі теми, як життя, будні і свята, радощі і тривоги нашого українського народу в Боснії та на просторах Балкан.
На вечорі представлено експонати виставки «Монументальна Шевченкіана», які представив автор, шевченкознавець та дослідник скульптурних зображень Кобзаря Руслан Теліпський з України.

Авторові виставки вдалося закарбувати на плівку скульптурні згадки та образи Шевченка у понад 20-ти містах світу. Представляючи свою колекцію, Р. Теліпський розповів присутнім про історію створення пам’ятників Т. Шевченку, починаючи з прижиттєвих зображень Кобзаря і закінчуючи нещодавно відкритими пам’ятниками.
Таким цікавим і багатозмістовним був цей вечір, який відбувся в рамках відзначення Дня української писемності і мови. Цього року Товариство української мови, літератури і культури «Просвіта» вже втретє організувало святкування Дня української писемності і мови. За задумом організаторів кожного року в цей день проходять культурні заходи, в яких свою діяльність представляють всі ті, хто працює на ниві збереження української мови і писемності.

***

            День української писемності та мови відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Нестора-літописця.
Пам'ятником вітчизняного літопису є «Повість временних літ», написаний на початку XII століття монахом-літописцем Києво-Печерського монастиря, преподобним Нестором (близько 1050-1114 рр.).
Преподобного Нестора-літописця по праву можна вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності. Всі наступні літописці, де б вони не створювали свої літописи, лише переписували уривки з праць великого літописця, наслідуючи його. І все ж перевершити його за всю історію літописання так ніхто і не спромігся. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішим пам'ятником слов'янської культури.
Нестором-літописцем також написані житія перших руських святих - братів Бориса та Гліба, преподобного Теодосія, засновника монашого життя на Київській Русі, сказання про перших печерських подвижників і багато іншого. 
Не менше значення мають і ділові договори Київської Русі та Константинополя, які є визначними пам'ятками давньоруської писемності IX-X ст. Автентичність цих документів цілком незаперечна. Візантійська дипломатична практика передбачала таку процедуру: угоди, що укладалися з іншими державами, писалися двома мовами: одна - грецькою, друга - контрагента (в даному випадку - древньоруською). Грецький варіант документа зберігався у руської сторони, руський - у Константинополі. Отож, Нестор мав доступ до грецьких оригіналів візантійсько-руських договорів, добре знання тієї мови дозволяло йому досконало розуміти юридичні тексти. 
Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.