Свято Покрову - народне, релігійне і національне свято українського народу

            14 жовтня святкуємо свято Покрову Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови.
Поміж Богородичними святами нашого церковного року особливої уваги заслуговує свято Покрову Пресвятої Богородиці. Культ Божої Матері як Покровительки нашого народу тягнеться золотою ниткою від княжих часів аж по сьогодні. Секрет того постійного, улюбленого й ревного культу Богоматері як Покровительки лежить, мабуть, в тому, що тут ідеться не про земське і людське, але небесне й могутнє заступництво. А такого заступництва й опіки хоче кожна людина, родина й народ.
Свято Покрову завжди було і є для нашого народу днем великого вияву любові й вдячності Пресвятій Богородиці та днем радісної прослави і звеличення її покрову й заступництва.
Історія свідчить, що в 910 році, під час вторгнення сарацинів у межі Візантійської імперії, св. Андрій Юродивий та його учень Епіфаній, перебуваючи в перший день жовтня (14 жовтня за старим стилем) у Влахернському константинопольському храмі, де зберігалася риза Богородиці, при всенічному недільному співі бачили в повітрі явління Пресвятої Діви Богородиці. Вона зняла зі своєї голови покривало-омофор і простягнула його над тими, хто молився в храмі, захищаючи людей від ворогів видимих і невидимих. Святі Андрій і Епіфаній, які бачили це видіння, зрозуміли, що Пресвята Богомати прийшла, щоб врятувати місто.
Подія чуда блискавично пронеслася по всьому місті. Жителі міста, почувши про це чудо, вірили, що Бог, за молитвами Небесної Заступниці, позбавить їх від бід, завданих вторгненням завойовників. Дійсно, незабаром після видіння вороги були переможені й вигнані.
Заступництво Пречистої Діви за нами перед Богом найбільше припало до серця нашому українському народові. Наші князі, наші королі, наше військо, наші козаки й гетьмани завжди радо вибирали Пречисту Діву Марію за свою Покровительку й Опікунку.
Для козаків свято Покрову було найбільшим і найважливішим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю Заступницею і Покровителькою. На Запоріжжі в козаків була церква Святої Покрови.
Як писав відомий дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай, після зруйнування Запорізької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай на еміграцію, взяли зі собою образ Покрову Пресвятої Богородиці.
Козаки настільки вірили в силу Покрову Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрову, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту й отримало другу назву - Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрову в Україні вiдзначається ще й як день українського козацтва.

            Українська Повстанська Армія (УПА), яка постала в час Другої світової війни на землях Західної України як збройна сила проти гітлерівської і більшовицької окупації батьківських земель, теж обрала собі свято Покрову за день Зброї, віддавшись під опіку Пресвятої Богородиці. Отже, свято Покрову - це свято не тільки народне і релігійне, а й національне.