КУЛА, 2017
Урочиста церемонія закладання «першого каменя» нового, сучасного будинку РТВ відбулася 22 листопада ц.р. в Новому Саді на Мішелуку, на місці старої будівлі Радіо Телебачення Воєводини (РТВ), зруйнованої в результаті бомбардування 1999 року. детальніше
До нас прийшов листопад - останній місяць осені, попереду нас чекає зима. Листопад - місяць опалого листя, тому ще мав і назву - падолист. Останній місяць осені, який дуже часто підпадає під владу зими, в давнину його ще називали «напівзимником». детальніше
Оксана Стецюк
ВИЗНАЧЕНО НАЙВАЖЛИВІШІ КРИТЕРІЇ ПІДТРИМКИ ПРОЕКТІВ
В Новому Саді, 29 листопада ц.р. відбулася конференція «Процедури участі в конкурсах і підготовка високоякісних проектів в галузі суспільної інформації». детальніше
СКЛАДНА МОЗАЇКА СЕРБІЇ
З нагоди Міжнародного дня прав людини – 10 грудня, Управління з прав людини і меншин Уряду Республіки Сербія, у співпраці з національними радами національних меншин вдруге цього року у Белграді організовує захід «Складна мозаїка Сербії», присвячений національним меншинам, які проживають в Сербії. детальніше
Перша європейська конференція, присвячена медіам меншин та місцевим медіа успішно проведена в Новому Саді, 16 і 17 листопада 2017 року.
Створення мереж співпраці та партнерства є одним із найважливіших процесів подальшого розвитку медіа меншин та місцевих ЗМІ, а також усіх інших організацій та установ, які знаходяться у громадському діалозі. Це висновок Першої європейської конференції, присвяченої медіам меншин та місцевим засобам масової інформації, яка відбулася в Сремських Карловцях та Новому Саді. детальніше
Указом Президента України від 6 листопада 1997 року № 1241 «Про День української писемності та мови» в Україні установлено День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме Преподобний Нестор-Літописець започаткував писемну українську мову. детальніше
ПРЕДСТАВНИКИ «УКРТЕЛЕФІЛЬМУ» ВІДВІДАЛИ НОВИЙ САД
Нещодавно Новий Сад відвідала делегація з України, представники Української студії телевізійних фільмів. Під час перебування в Новому Саді представники української делегації зустрілися з генеральним директором Радіо телебачення Воєводини Міодрагом Копрівіцею. детальніше
Напередодні Дня Гідності і Свободи, 20 листопада ц.р. у Белграді відзначили День Гідності та Свободи, який відзначений переглядом фільму українського режисера Сергія Лозниці «Майдан, в якому відображено події з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року.
Захід розпочався хвилиною мовчання у пам’ять всіх загиблих у боротьбі за Свободу, Гідність та Незалежність України. До присутніх звернувся Посол України У Сербії Олександр Александрович. Серед численних відвідувачів, які цього вечора завітали до Медіа центру були представники української громади, представники української національної ради, і чисельні громадяни, які для себе відкрили події на Майдані.
Щороку, 21 листопада українці у цілому світі відзначають День гідності і свободи. Метою запровадження пам’ятної дати стало донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів України та її європейського вибору.
ВШАНОВАНО ПАМ`ЯТЬ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ 1932-33 рр.
25 листопада 2017 року Україна та весь світ вшанували пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні – геноциду Українського народу. Українські громади в різних куточках світу віддали шану всім, хто загинув під час штучно створеного комуністичним режимом Голодомору.
Заходи до дня пам`яті Голодомору 1932-33 рр. відбулися у Сербії. 85 років від великої трагедії, відзначили дискусією на тему «Голодомор: що про нього знають в Сербії». Дискусія відбулась в приміщенні Медіа центру Белграда 24 листопада ц.р. Символічно захід розпочався з молитви за всіх жертв на українській землі. Організувало дискусію Посольство України в Р.Сербія.
25 листопада ц.р. в наших осередках відбулися скорботні панахиди, запалено свічки та хвилиною мовчання і молитвою вшановано пам'ять мільйонів українців, які стали невинними жертвами страшного геноциду XX ст. - Голодомору 1932-1933 рр.
У XX столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим. Розпочався голодомор наприкінці літа 1932-го, свого піку досяг навесні 1933-го і завершився на початку літа. Головною причиною Голодомору історики називають політику тоталітарного сталінського режиму щодо українців. За даними істориків, у 1932-33 роках жертвами голоду в Україні, за різними оцінками, стали близько 9 млн. людей.
ВІДБУЛАСЯ ПЕРША ГРОМАДСЬКА КОНСУЛЬТАЦІЯ
Перший круглий стіл - громадська консультація щодо робочого тексту проекту закону про внесення змін та доповнень до Закону про національні Ради національних меншин відбувся 29 листопада 2017 року в Новому Саді. детальніше
ФЕСТИВАЛЬ ДИТЯЧОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ «ВЕСЕЛКА» - ЧАРІВНЕ ДИТЯЧЕ СВЯТО
4 листопада ц. р. у Кулі відбулося чарівне свято - 7-й Фестиваль дитячої української творчості «Веселка», який об'єднав дітей зі всіх місцевостей АК Воєводини, Сербії, де проживає українська громада. детальніше
«ВЕЧІР ПЕРЕМОЖЦІВ» У СРЕМСЬКІЙ МІТРОВИЦІ
У Сремській Мітровиці, в міському театрі ім. Добріци Мілутіновича, 20 листопада 2017 рoку Установа плекання культури «Срем» організувала традиційну музично – поетичну, культурну програму під назвою «Вечір переможців». Вечір організований в честь всіх аматорів, які успішно представляли своє місто на цьогорічних конкурсах і оглядах різних ступенів.
Установа плекання культури «Срем» і цього року організувала у Сремській Мітровиці огляди декламаторів, аматорських театральних ансамблів, художної і музичної творчості, а найкращі мали нагоду у цій програмі представити своє творче надбання публіці свого міста.
До групи успішних у Сремській Мітровиці належить і Товариство плекання української культури «Коломийка», бо джерельна група співаків і танцювальна група з постановкою «Українські весільні звичаї» та солістка Аня Лещук з піснею «Рідна мати моя» виступили цього року на Крайовому огляді традиційної творчості.
У цій культурній маніфестації виступила Танцювальна група ветеранів з танцем «Буковинська полька» та солістка Аня Лещук з піснею «Рідна мати моя».
Наприкінці програми найуспішніші з них отримали грамоти від організаторів, а між ними і голова Товариства «Коломийка» Микола Ляхович.
ВІДЗНАЧЕНО ДЕНЬ ОБЩИНИ КУЛА
Святкування 16-го листопада – Дня общини Кула розпочалося 15 листопада відкриттям виставки під назвою «Дні Кули», розміщеної в художній галереї Культурного центру, а потім у великому залі Культурного центру Кули відбулася урочиста академія з відповідною культурно-мистецькою програмою, підготовлена членами культурно-мистецьких товариств общини Кула. детальніше
переклад О.Стецюк
КМТ ІМ. ІВАНА СЕНЮКА
KМТ ім. Івана Сенюка з Кули, по числу аматорів найбільше культурно- мистецьке товариство, яке плекає українську культуру у Сербії.
Ми неодноразово писали про багаточисельність дитячих гуртків і гуртків для дорослих та їхні творчі досягнення та успіхи. У цьому номері газети ми хочемо розповісти про діяльність двох членів товариства, які поряд з діяльністю в гуртках KМТ ім. Івана Сенюка, вже багато років підряд стараються про впорядкування подвір`я біля будинку товариства. Петро Курман і Іван Кузьма безкорисливо вкладають свій внесок, підтримуючи порядок у дворі, щоб діти могли у перервах під час репетицій дружитися.
Петро Курман є керівник дитячого драмгуртку і член Президії товариства, в той час як Іван Кузьма голова Товариства ім. Івана Сенюка і член вокальної групи. Це хороший приклад доброї волі двох членів Товариства, які сподіваються, що представники молодших поколінь визнають важливу роль збереження власної ідентичності і наслідуватимуть їх приклад.
Переклад українською О.Стецюк
БЛАГОДІЙНА ДОПОМОГА З НАГОДИ ДНЯ УБОГИХ
У неділю, 19 листопада 2017 р., вперше відзначено Всесвітній день убогих. Його завданням є закликати всю християнську спільноту простягнути свою руку бідним, слабким та всім тим, кому потрібна допомога.
Різні ініціативи, присвячені Дню убогих, в цей день відбулися у парафіях всього світу. Зокрема, у греко-католицькій парафії Вознесіння Господнього у Сремській Мітровиці з нагоди Всесвітнього дня убогих зібрали благодійну допомогу на суму одинадцять тисяч вісімсот дев`яносто динарів, а на парафії Св. Кирила і Методія у Белграді - дві тисячі шісот динарів.
Представники місцевого Карітасу вирішили цю благодійну допомогу надати сирітському будинку у місті Виноградів в Україні, де Сестри Служебниці опікуються про долю семи сиріт.
В цей же день парафіяни даних парафій отримали благодійні скриньки у які будуть збирати благодійну допомогу все до Нового року, яку направлять в сирітський будинок в Україні на Різдвяні свята.
ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ ОТЕЦЬ Д-Р. РОМАН МИЗЬ
В Новому Саді, 13 листопада на 86-му році життя помер греко-католицький священник, хрестоносний протоієрей Роман Мизь, науковий і громадський діяч, професор,видавець, довголітній парох греко-католицької парафії св. ап. Петра і Павла в Новому Саді. детальніше
ПРОЖИЛИ РАЗОМ ПІВСТОЛІТТЯ
У Вербасі, в сім’ї Стефанії та Славка Барановських, велике свято - 50 - ти річний ювілей подружнього життя.
Славко Барановські народився 12 серпня 1947 року в місті Кулпін (Бачкі Петровац,Сербія), в сім’ї Михайла Барановського і Анни (дівоче пр. Бойко). Батько Славка, Михайло у віці 7 років (1898р.) приїхав з України (село Бареж, Бучач р-н,Тернопільська область) до Боснії 1905 року. Мати Анна народилася 1907 року у Старій Дуброві (Боснія). детальніше
переклад О.Стецюк
СВЯТО ЙОСАФАТА - ПРАЗНИК У КУЛІ
ОЛЕСЬКИЙ ЗАМОК
Олеський замок є, можливо, найвідомішим і найстарішим замком Львівщини, відродженим з цілковитої руїни. Понад шість століть стоїть він на високому пагорбі і є свідком та учасником багатьох подій, що навічно увійшли в історію. детальніше
Розбіжність
— Як ти витрачаєш свою зарплату?— 40% — на їжу, 30% — на комуналку, 30% — на одяг, 20% — на розваги й непередбачені витрати.
— Але ж це разом виходить 120%!
— У тім-то й проблема…
Зовсім інше
— Ой, Рабинович, на жаль, ми не зможемо в новому році збільшити вам зарплату.
— О, то я й не прошу її збільшити! Але хоча б частіше її платити ви можете?
Гібридний спорт
— Риболовля — спорт чи мистецтво?
— Коли ловиш рибу — спорт, а коли потім розповідаєш про це — мистецтво!