Щороку на початку весни українська спільнота в Сербії разом з усім світовим українством вшановує великого генія Тараса Шевченка - світоча національної культури, видатного українського поета, художника, мислителя та просвітника. Невмируще Шевченкове слово, сповнене святою синівською любов’ю до рідної землі та її волелюбних господарів, було, є і завжди буде життєвим дороговказом для багатьох поколінь наших попередників, сучасників та нащадків.

Існування ЗМІ на мовах меншин не повинно піддаватися сумніву, необхідно забезпечити стабільний рівень фінансування, а також повинно бути загарантовано незалежність і редакційну політику даних ЗМІ. Таким був висновок засідання з питань громадської інформації мовами національних меншин у Скупщині Воєводини. детальніше

У березні оголошені нові конкурси, спрямовані на підвищення зайнятості населення у Воєводині. Конкурси, які оголосив Крайовий секретаріат з питань економіки, зайнятості та гендерної рівності, спрямовані на співфінансування програм або заходів активної політики зайнятості, на виділення субсидій роботодавцям на створення нових робочих місць та на надання субсидій на самозайнятість. детальніше

У четвертій книзі результатів перепису населення у 2011 році, яку Бюро статистики оприлюднило минулого місяця, представлені кінцеві етнічні і релігійні характеристики населення - віросповідання, рідна мова і національна приналежність, як кінцева демографічна картина у Сербії. детальніше

Протягом березня відбувся ряд дебатів щодо проекту закону про суспільну інформацію. В ході обговорення представлено новий закон в сфері суспільної інформації, який був підготовлений робочою групою Міністерства культури та суспільної інформації Республіки Сербії. Висловлені зауваження та пропозиції зацікавлених сторін.
Новий закон про суспільну інформацію передбачений медіа-стратегією Уряду Республіки Сербія і повинен бути прийнятий в кінці березня 2013 року.
Останній закон про суспільну інформацію був прийнятий 2003 року і багато питань, пов'язаних з роботою засобів масової інформації у минулому періоді, залишилися невизначеними. Робоча група Міністерства культури та  суспільної інформації пішла від ідеї до розробки проекту нового закону в ході публічних обговорень, які включають загальну сферу засобів масової інформації, щоб визначити зв'язок ЗМІ та держави і визнати специфіку кожного регіону.
У дискусії взяли участь представники відповідних державних і крайових органів, асоціації журналістів, представники національних, регіональних і місцевих засобів масової інформації, а також представники національних рад національних меншин.
У першій дискусії, яка відбулася в Новому Саді, взяли участь голова Відділу інформування Національної ради української національної меншини Василь Дацишин, директор ГВУ «Рідне слово» Наташа П'єкні та відповідальний редактор Оксана Стецюк.
Організатори публічних дебатів - Місія ОБСЄ у Сербії, Міністерство культури і суспільної інформації і Посольство Великобританії в Республіці Сербія.

Вибрані голова і заступник голови Ради національних спільнот. На основі рішення, яке прийняла Скупщина Воєводини про Раду національних спільнот, члени Ради вибрали Шандора Егереші головою Ради національних спільнот, а заступником - др. Жівоту Лазаревича. детальніше

На останньому засіданні Відділу інформування Української національної ради вирішено, що необхідно нав’язати контакти зі Сремським телебаченням у справі отримання терміну для україномовної передачі. Вже раніше робилися деякі спроби у тому напрямі, які не дали бажаних результатів, і тому цей раз дано завдання Петру Ляховичу піти до редакції Сремського телебачення і порозмовляти про цю справу. В результаті домовлено про зустріч з директором маркетингу Єленою Божічанин.

Національний альянс місцевого економічного розвитку (NALED) підтвердив, що община Кула відповідає критеріям Програми сертифікації муніципалітетів зі сприятливого бізнес-середовища. Після візиту комісії і перевірки Програми сертифікації общини зі сприятливого бізнес-середовища також підтверджено, що община Кула має сприятливі умови для динамічного розвитку общини і виконала 12 критеріїв для отримання сертифікату, які присуджуються общинам, що є сприятливими для бізнесу, з фактичним результатом 83,9% відповідності критеріям.
Таким чином, община Кула включена у ряд міст і общин, які є привабливими для інвесторів. NALED у співпраці з партнерами та донорами у програмі сприятиме промоції потенціалу для того, щоб зацікавити потенційних інвесторів для подальшого економічного зростання.
Урочисте вручення сертифікату заплановане на червень, адже зазначена подія відбувається раз в рік і саме від цього моменту починає офіційна промоція общини.
Це признання є важливим кроком у подальшому економічному зростанні общини, що має значення для всіх жителів общини Кула. Нагадаємо, за Переписом населення 2011 року в общині Кула проживає 1290 представників української спільноти.

Сергій Гелебан

Декламатори КМТ ім. Івана Сенюка Сергій Гелебан і Філіп Проник з успіхом виступили на регіональному огляді декламаторів, який  відбувся 24 березня у категорії молодшого шкільного віку і 25 березня - у старшій віковій категорії у залі Будинку культури у Бачу. Сергій Гелебан, який виступив у молодшій віковій категорії декламував вірш «Лисиця і рак», автор Наталія Забіла. Філіп Проник, який виступив у старшій віковій категорії  на регіональному огляді виконав твір «Тисячоліття», автор Леонід Полтава.
Декламатори Филип Проник та Сергій Гелебан і цього разу показали свою відмінну здібність

Філіп Проник

            Крайовий секретаріат з питань економіки, зайнятості та гендерної рівності АК Воєводини приступив до здійснення програми «Екологічно чисті продукти харчування - можливість для всіх». Семінари в березні проведені в майже всіх общинах Воєводини, серед них і в Інджії. детальніше

Дні японської культури в березні пройшли в Інджії і Сремській Мітровиці. В Інджії в рамках маніфестації «Дні японської культури» відбулася трибуна «Популярна японська культура». За допомогою ряду різноманітних програм жителям Інджії представлено багатство культури і мистецтва Японії.
Було відкрито виставку «ukiyo-е» графіки XVIII i XIX ст. «Образи ефемерного світу». Дана виставка після Інджії відкрита у Сремській Мітровиці в музеї Срему.
Під час маніфестації у цих містах відбувся і показ японського фільму.
Організатор маніфестації - Посольство Японії в Сербії, Культурний центр Інджії та музей Срему.

З 28 лютого по 5 березня ц. р. в Новому Саді проходив 19-й Міжнародний книжковий ярмарок. Крайовий секретаріат з питань культури та суспільної інформації на ярмарку представив видання мовами національних меншин, серед них і видання українською мовою. детальніше

20 березня у приміщенні Культурно-мистецького товариства ім. Івана Сенюка відбулося перше засідання організаційного комітету Фестивалю «Калина - 2013».
На засіданні були присутні члени Національної ради та члени Товариства з Кули.

Шевченківські вечори вже традиційно кожного року проходять в наших осередках. 10 березня ц. р. Шевченківський вечір відбувся в Інджії в парафіяльному домі церкви Успення Пресвятої Богородиці. В програмі вечора діти, які вивчають українську мову в ОШ ім. Душана Єрковича, декламували поезію Тараса Шевченка. Вечір розпочато Шевченковим «Заповітом», який виконала Єлена Глаткий. детальніше

9 березня 2013 року в приміщенні Культурно-мистецького товариства ім. Івана Сенюка з Кули відбулася урочистість, присвячена велетню Тарасу Григоровичу Шевченку. детальніше

9-10 березня - це особливі і символічні дні для українців. Адже в ці дні ми вклоняємося найбільш значущій постаті нашої культури та літератури, нашої національної свідомості - Тарасові Шевченку.
Центр української культури «Кобзар» з Нового Саду 9 березня ц. р. урочисто відзначив Дні Тараса Шевченка. Відзначення відбулося в ОШ ім. Іво Андрича у Будісаві. детальніше

Кожного року в Сремській Мітровиці вшановують пам'ять славетного сина України Тараса Шевченка. Тож і цьогоріч 23 березня у парафіяльному залі греко-католицької церкви Вознесіння Господнього відбувся Шевченківський вечір, який організувало ТПУК «Коломийка», щоб відзначити 199-ту річницю з дня народження великого Кобзаря. детальніше

3 березня ц. р. у приміщенні КМТ ім. Івана Сенюка по вулиці Маршала Тіта, 119 відбулися річні збори Товариства.
Голова зборів Любомир Букінац відкрив засідання, привітавши всіх присутніх у залі, прочитав денний порядок і вніс доповнення про його особисте звільнення з посади голови зборів та члена президії Товариства.    Протокол вів Филип Проник, вибрано і двох завірювачів протоколу: Івіцу Мокрицкі і Стефана Воротняка.

Товариство плекання української культури «Коломийка» було запрошено виступити 8 березня на культурній маніфестації з нагоди Дня жінок у Црнобарському Салаші. Організували маніфестацію сільська рада і домашнє КМТ «Црнобарський Салаш».
Від «Коломийки» мали виступити молодіжний ансамбль танцю та мішаний хор. Склалося так, що у цей час, коли поширені різні весняні хвороби, музиканти не могли їхати. Керівникам «Коломийки» довелося винести рішення, щоб виступив тільки хор, бо він може виступати і без музичного супроводу.
Мішаний хор під керівництвом Богдана Лукача виконав дві пісні: «Гей, соколи!» та «Їхали козаки із Дону додому».
Після концерту відбулося спілкування з гостями і спільна вечеря.

У рамках візиту 10 березня ц. р. в Інджію голова Національної ради української національної меншини Йосиф Сапун відвідав КМТ «Калина», де зустрівся з представниками Товариства. Під час зустрічі мова йшла про плани Товариства на найближчий час, заплановані заходи і маніфестації. Розмова торкнулася теми конкурсів дотацій організаціям національних спільнот і участі Товариства з проектами на цих конкурсах.
Голова Національної ради побував на репетиції хору Товариства «Калина» та оглянув українські костюми, які Товариство пошило для своїх учасників.

В цьогорічному огляді декламаторів у Сремській Мітровиці, в якому беруть участь учні початкових і середніх шкіл, взяли участь і члени Товариства української культури «Коломийка», тобто учні, які вивчають українську мову з елементами національної культури. Декламаторів підготувала учителька української мови Славка Канюґа.
Організатором огляду декламаторів була Установа плекання культури «Срем», проходив огляд у читальні міської бібліотеки ім. Григорія Возаревича.
Представляючи Товариство «Коломийка», виступили: Бояна Лещук з віршем «Хлопець і ластівка» автора Марійки Підгірянки; Валентина Налисник з віршем «Качата» автора Олександра Олеся; Марія Ляхович з віршем «Розмова про маму» автора Юрія Шкрумеляка; Ніколіна Жіванович з віршем «Як зайчики борщ варили» автора Діамари Ходимчук - Діми.

17 березня ц. р. в Культурному центрі Кули відбувся Річний концерт КМТ ім. Івана Сенюка. Яскраві народні костюми аматорів, музика, квіти, усміхнені обличчя присутніх - усе в цей вечір говорило про свято. Присутніх привітали ведучі Таня Ключковскі і Василь Дацишин і святковий захід розпочався. детальніше

2 березня ц. р. в приміщенні Культурно-просвітнього товариства «Карпати» з Вербасу відбувся Річний концерт за участю всіх секцій Товариства. Вечір відкрив голова КПТ «Карпати» Ярослав Комбіль, який привітав усіх присутніх у залі, а серед них і гостей: Преосвященного владику Юрія Джуджара, пароха зі Старого Вербасу о. Юліяна Раца, пароха з Нового Вербасу о. Зеновія Вовка, членів КМТ «Калина» з Інджії, яких очолював Петро Закамарок, представників української громади з Кули. детальніше

Майже сім тисяч осіб з 54-х країн світу з 2004 року отримали статус закордонного українця, тобто особи, яка є громадянином іншої держави або особою без громадянства, а також має українське етнічне походження або є походженням з України. детальніше

Закордонний українець - це особа, яка є громадянином іншої держави або особою без громадянства, а також має українське етнічне походження або є походженням з України. Українське етнічне походження - це належність особи або її предків до української нації та визнання нею України батьківщиною свого етнічного походження.
Умовами надання особі статусу закордонного українця є:
1 ) українська самоідентифікація;
2) українське етнічне походження або походження з України;
3) письмове звернення щодо бажання мати статус закордонного українця;
4) досягнення особою 16-річного віку;
5) відсутність громадянства України.

Удні, коли в Україні і в світі вшановують пам'ять генія українського народу Тараса Шевченка, нерідко звучить питання, скільки пам’ятників Тарасові Шевченку існує у світі? Сто? Двісті? Тисяча?
На це питання збирається дати відповідь Руслан Теліпський, шевченкознавець та дослідник скульптурних зображень Кобзаря, автор фотовиставки «Монументальна Шевченкіана». детальніше

У нашій громаді є дівчина, яка знайшла своє хобі у гарній фотографії. Гарні, незвичайні і цікаві фотографії можна зробити на кожному кроці, але не всі можуть зауважити і знайти у своєму оточенні красу та перенести це на добру фотографію. Марина Ляхович відчула цю можливість бачити красу навколишнього звичайного середовища і перенести на зовсім незвичайну і цінну фотографію. детальніше

У греко-католицькій церкві Успення Пресвятої Богородиці в Інджії вшанували пам’ять Тараса Шевченка з молитвою.
10 березня 2013 року з нагоди 152-ї річниці з дня смерті видатного сина українського народу Тараса Шевченка відправлена поминальна панахида. Панахиду служив о. Петро Дутка, який закликав помолитися за великого сина українського народу Тараса Шевченка. У панахиді взяли участь численні парафіяни, представники української громади.
Цього ж дня в післяобідній час у парафіяльному залі церкви Успення Пресвятої Богородиці відбувся Шевченківський вечір, у програмі якого взяли участь учні, які вивчають предмет українська мова з елементами національної культури в ОШ ім. Д. Єрковича в Інджії.

Бачачи потребу у виборі нового церковного одбору (комітету) в церкві св. Володимира у Новому Вербасі, о. Зиновій Вовк його офіційно оформив.
Після згоди і підтвердження Преосвященного владики Юрія Джуджара, члени нового одбору дали присягу, що будуть дбайливо і сумлінно опікуватися церковним майном.
Отець Зиновій подякував членам колишнього церковного одбору за їхню пожертовну працю, а членам нового одбору побажав, щоб вони ревно виконували свої обов’язки, як і обіцяли з присягою на св. Євангелії.
Після привітань і многоліття парохіяни зібралися в церковному залі на коротку зустріч.
Членами нового церковного одбору є: Янко Лендєр, Славко Канюґа, Михайло Юрчук, Іван Рацкі, Іван Бойчук та Дмитро Юрчук.
Нехай благословить їх Бог на многая і благая літа!

Березневий сніг, може, здивував комунальників, але не парафіян церкви св. Володимира у Вербасі, які кожен раз готові зустрітися з ним. Для них не проблема подарувати час для своєї Церкви і на благо всіх парафіян, тому що старшим людям, які хочуть прийти до церкви, важче боротися зі снігом.
Іван Рацкі каже, що відчуває себе справжнім козаком, бо служить Богу і людям, для нього церква - це місце зустрічі не тільки з Богом, але й з іншими українцями. Він часто після св. Літургії продовжує спілкуватися з іншими в церковному залі. Як каже Іван Рацкі, Церква зберегла нашу віру, традиції та єдність.

Піст має довгу історію. Про нього згадується у всіх релігіях. Говорячи про піст у християнській традиції, звернемося до Старого Завіту, який був приготуванням до Нового.

            Іван Мазепа - гетьман України (1687-1709 рр.); видатний державно-політичний і культурний діяч кінця XVII - поч. XVIII ст.
Народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колеґіум та Єзуїтську колеґію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії. детальніше

Лішня - українське село у Боснії, де колись вирувало життя, повсюди чулася українська мова, українська пісня. Ця фотографія зроблена тепер вже далекого 1952 року в Лішні і є згадкою про ті давні часи.
На фотографії: З лівого боку. Владьо Мельник, Ганя Мельник, Софія Пакушевська, Володимир Пакушевський, Марія Ляхович, Іван Ляхович, Каська Стефанишин, Володимир Пітка, Фітько Стефанишин і Софія Пітка у Лішні 1952 року.

Криниця - символ батьківщини; здоров'я, сили, багатства, родючості; святості і чистоти; краси, вірності; безсмертя народного духу; розлуки, туги; високої духовності.
У минулі часи криниця була невід'ємною складовою життя в українському селі. Із криниць щодня брали воду для пиття, готування їжі, прання, купання дітей тощо. Саме біля них збиралася молодь на свята, водила хороводи, жартувала, освідчувалась у коханні. Звідси, напоївши коней, їхали козаки боронити рідну Україну. Тут прощалися з милими. І тепер ще в селах України існує традиція освячення сільських криниць.
Криниці мають важливе символічне значення. В українців криниця - «символ здоров'я, сили, багатства, родючості, плодючості, святості, чистоти. А для молоді - це символ дівочої краси, вірності, але й розлуки, суму, туги, жалю"
У давнину криниці були громадськими, їх копали кутком біля перехрестя доріг. Цямриння опоряджали вирізьбленими силуетами пташок, тварин, оздоблювали розмальовками. У дбайливих господарів обіч висаджували вербу чи калину, квіти, ставили лавку.

Назва другого весняного місяця «квітень» почала вживатися лише у ХХ ст. До того часу його у різних місцевостях України називали по-різному: «цвєтєнь», «апріль», «водолій», «дзюрчальник», «краснець», «лукавець».
Другий весняний місяць та четвертий місяць року в григоріанському календарі носить назву квітень. Назва місяця в Україні прижилася не одразу. Адже в давньоруський час його називали «цвєтєнь», а згодом «апріль». «Апріль» - від латинського «апріліс», чи ще давнішого - «апрілюм», тобто «сонячний». І хоча назва «квітень» з'явилася у книжників ще в XVI ст., проте активно почала вживатися лише у минулому столітті.
Але в народі є ще одна і не менш цікава назва квітня - «лелечник». Мова йде про найшанованішого в нашому народі птаха - лелеку, який, долаючи далекі відстані, приносить на своїх крилах на Батьківщину теплу весну. Недарма в народі кажуть: «Прилетів лелека - весну приніс здалека».
Квітень - повноправний господар весни. У квітні все навколо зеленіє, на полях і узліссях з’являється молода травичка, появляються перші тендітні квіти, дерева одягають зелений одяг.
В Україні існувало чимало прикмет, пов'язаних із першими весняними квітами, в очікуванні яких промовляли: «Дай, Боже, діждати сон-траву топтати».

Сидять два куми. Випивають. Один кум піднімає чарку й каже: 

- Ну що, куме, Вам побажати! Щоб ви були багаті, чи щоб здорові? 

- Краще, щоб був багатий. Бо бачте, ось кабанчик на столі лежить, а такий був здоровий… 

Мати синові:

- Кожна твоя витівка, це один сивий волосок на моїй голові.

Син, подивившись на сиву бабусю:

- Я дивлюся, ти в молодості теж непогано чудила. 

Національний відбір на «Євробачення - 2013» у Сербії -  «Беосонг», як і в багатьох країнах Європи, проходив у вигляді масштабного концерту і транслювався у прямому ефірі.

Річні концерти наших товариств - важлива віха у творчому житті колективів, підсумок роботи за певний період часу. А разом з тим річні концерти вже віддавна стали справжніми святами української культури у наших осередках. Атмосфера таких концертів пронизана найрізноманітнішими відтінками ліричного, поетичного і задушевного. детальніше