В українців, як і в інших слов'янських народів білорусів, поляків, чехів останній місяць осені називається листопадом, що пов'язувалося з опаданням осіннього листя. За старим юліанським календарем він за чергою був дев'ятим місяцем, а тому в деяких народів називається «новембер», «новембар», «ноябрь». Окрім того в давнину в Україні існували й інші місцеві назви листопада: «падолист», «грудкотрус», «напівзимник». За церковним календарем на місяць листопад припадають свята св. Димитрія мироточця 8 листопада, блаж. Йосафати 20 листопада, Собор св. Архистратига Михаїла 21 листопада і св. свщмуч. Йосафата 25 листопада.

На день 8 листопада припа-дає свято св. влкмуч. Димитрія. Святий Димитрій жив у другій половині третього сторіччя у місті Солуні, де його батько був високим цісарським достойником. Після смерті батька цісар Макси-міліян зробив його солунським проконсулом. Святий Димитрій від дитинства був вихований у христи-янській вірі. Хоча займав високий уряд, то він свою віру явно визнавав та був апостолом своєї віри. За те цісар Максиміліян наказав укинути його до в'язниці. Будучи ув'язненим, св. Димитрій благословив св. Нестора на боротьбу з цісарським непереможним гладіатором Лієм. Святий Нестор виступив проти Лія з хрестом у руках і поконав та вбив його. Цісар довідавшись, що це Димитрій благословив Нестора на боротьбу з Лієм, послав своїх вояків, які прокололи його списами. Це було 306 року.

Ікона св. Димитрія

Геройську віру св. Димитрія прославив Господь Бог не тільки різними чудами по його смерті, але також Нетлінністю тіла та мироточивістю. Коли, по яких сто роках після його смерти, було відкрито гріб то його тіло знайдено нетлінним, а його кості видавали пахуче миро олію, яка зціляла недужих.

Свята Церква, маючи на увазі велике значення Ангелів для Божої слави і нашого спасіння, в мозаїці церковного року присвятила особливе місце і для почитання Ангелів. Тут, на першому місці, стоїть свято Собор св. Архистратига Михаїла та всіх безтілесних Сил, яке святку-ємо 21 листопада. Почитання Ангелів у Східній Церкві почалося ще в ІІІ столітті, а в IV вже було загально поширене. Про це свідчить храм у честь св. Архангела Михаїла, що його збудував у передмісті Царгороду цісар Костянтин Великий (274-337). У цьому храмі, за свідоцтвом історика Созомена, було багато чудесних оздоровлень. Празник у честь св. Архангела Михаїла та всіх безтілесних Сил був установлений у IV ст. Це свято зветься Собором тому, що цього дня Церква святкує Собор збір усіх безтілесних Сил враз зі св. Архангелом Михаїлом, а також Собор збір людей на землі для прослави небесних Сил.

Ікона Арх. Михаїла

На день 20 листопада припадає свято пам'яті Блаженної Йосафати Гордашевської, в календарі це свято записано чорним шрифтом. Блаженна Сестра Йосафата (Михайлина) Гордашевська, співзасновниця Згрома-дження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, народилася 1869 року у Львові в родині побожних родичів. Михайлина відчувала великий потяг до чернечого життя і водночас усвідомлювала необхідність духовного і морального піднесення свого народу, який у ті часи був релігійно й морально зане-дбаний. У 1892 році Сестра разом із о. Єремією Ломни-цьким, ЧСВВ і о. Кирилом Селецьким заснувала першу жіночу спільноту, яка була покликана до апостольської праці серед людей Згрома-дження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.

Михайлина, яка прийняла монаше ім'я Йосафата, хотіла, щоб її Згромадження стало світлом для людей. Старалася щоби Сестри жили на славу Божу, честь Богородиці і щоб любили і старалися про свій народ. Вона стала першою Сестрою Служебницею, посилала Служебниць туди, де була найбільша потреба. За десять років Згромадження налічувало 123 сестри у 23-х осередках. У 1906 році Крижевський владика Юліан Дрогобицький покликав Сестер Служебниць на службу в Крижевську єпархію. І 6 вересня 1906 року в Югославію прибуло 4 Сестри і 2 Кандидатки. Починаючи з того далекого 1906 року по сьогоднішній день Сестри Служебниці жертовно несуть свою службу на наших просторах. Цього року у вересні Сестри Служебниці в своєму Провінційному домі в Руському Керестурі відзначили великий Ювілей 100 років приходу на ці терени.

с. Й. Гордашевська, НДМ

Святість Сестри Йосафати полягає в тому, що вона виконувала свою щоденну працю з любов'ю і посвятою, та перебувала в постійному зв'язку з Ісусом. Померла від важкої хвороби на 49-му році життя. Її мощі спочивають у Генеральному домі Сестер Служебниць у Римі. Блаженною проголосив Сестру Йосафату Папа Іван Павло II 27 червня 2001 року у Львові.