Євген Маланюк

У лютому народився поет Євген Маланюк, який своїми безсмертними творами назавжди записаний в серцях шанувальників української літератури.
Останнім часом до українського читача повертаються справжні генії, лицарі пера, патріоти, творчість яких тривалий час була викреслена з національної пам'яті злочинною владою.
Вони повертаються до нас із небуття саме тому, що правду і справедливість неможливо приховати, адже недарма сказано в Біблії: немає нічого таємного, що не зробилося б явним.
Вони повертаються до нас своїми безсмертними творами і залишаються назавжди у наших серцях. Одним з таких геніїв нашого народу є великий український поет Євген Маланюк.
Євген Филимонович Маланюк народився 1 лютого 1897 року в Архангороді на Херсонщині (тепер с. Новоархангельськ Кіровоградської обл.). Закінчив Єлисаветградське реальне училище і вступив до Петербурзького політехнічного інституту. Але з початком Першої світової війни став слухачем Військової школи в Києві. Після закінчення Є. Маланюка направили на Південно-Західний фронт. Там він познайомився з начальником штабу першої Туркестанської дивізії, полковником Євгеном Мєшковським, який після вибуху Жовтневої революції закликає його повернутись на Батьківщину, щоб взяти участь в обороні Української держави.
Євген Маланюк працював у Генеральному Штабі України, пізніше став ад’ютантом генерала Василя Тютюнника, командувача Наддніпрянською Армією УНР. У 1920 році опинився в таборі для інтернованих поблизу польського міста Коліша. Разом із кількома друзями (Ю. Дараган, М. Чирський, М. Грива) видавав журнал «Веселка», де побачили світ його перші поезії.
1923 року разом із Михайлом Селегієм і Михайлом Осикою випустив у світ невелику збірку поезій «Озимина». У Подєбрадах в Чехословаччині закінчив гідротехнічний відділ Української господарської академії. Брав активну участь у суспільно-політичному житті. У міжвоєнний період вийшли п’ять збірок його поезій. Знаходячись далеко від рідної землі, поет весь час її пам'ятав:
Де ж знайти нам за Тебе кращу
Серцем, повним Тобою вщерть?
Наприкінці Другої світової війни Євген Маланюк переїхав з Польщі до Німеччини, а у червні 1949 року - до Нью-Йорка в США. Спершу працював фізично, потім - в інженерному бюро Нью-Йорка. Тут, за океаном, вийшло чимало його творів.
Євген Маланюк помер 16 лютого 1968 року. Похований на кладовищі в Саут-Баунд-Бруці в Нью-Джерсі, яке часто називають українським пантеоном.