Святковий концерт 20 – го фестивалю «Калина»
8. Червня 2024.Ансамблі з України зачарували глядачів піснями і танцями
9. Червня 2024.20 – й Фестиваль української культури «Калина» один із найзначніших і наймасовніших культурно – мистецьких заходів української національної громади Сербії.
Фестиваль «Калина» традиційно збирає шанувальників української народної творчості не тільки з наших теренів, а і з української діаспори та України. Цього року гостями Фестивалю були УКПТ «Тарас Шевченко» з м. Прнявор, Республіка Сербська, БіГ, Дует Анна і Микола Грін з м. Тімішоара, Румунія та мистецькі колективи з України – ансамблі народного танцю «Веселі гуцулята» та Зразковий театр пісні «Гармонія» з м. Калуш, Івано-Франківської області, України.
Найперше виступили гості з Боснії і Герцеговини, молодіжний танцювальний ансамбль УКПТ «Тарас Шевченко» з Прнявора, який виконав український танець «Гопак».
Гості з Румунії, Дует Анна і Микола Грін з м. Тімішоара виконали чотири номери, пісні «Ой, чорна я циганка», «Ой я молодая…..», «Ой зелене жито, зелене» та мелодію на сопілці «Закарпатський танець». Виступ виконавців з Румунії викликав захоплення і гучні оплески глядачів.
Після виступу гостей з Румунії на фестивальну сцену першими вийшли учасники Зразкового ансамблю народного танцю «Веселі гоцулята». Хореографії ансамблю вирізнялася своєю незвичайністю, оригінальним хореографічним рішенням постановок і чудовими костюмами.
Їхній сценічний виступ вдало доповнив виступ юного Устима Дейнеки, який виконав мелодії на сопілці.
Глядачі зі захопленням сприйняли виступ Зразкового театру пісні «Гармонія», який виступив з чарівними українськими піснями. На сцені звучали і вже добре відомі українські пісні, і зовсім нові пісні, які не були відомі глядачам. Прозвучали і сумні пісні, навіяні воєнними діями на рідній українській землі.
В програмі прозвучали пісні «Вітер віє, трава шумить» «Гуляли» «Коли на крилах ночі» «Чорноморець, матінко, чорноморець» і другі.
Атмосфера під час концерту панувала невимушена, безпосередня, весела та святкова. Багато глядачів не могли стримати емоції і співали разом із співаками. І співаки, і танцюристи зробили все, аби достойно презентувати українську культуру в Сербії. Гості фестивалю своїм виступом збагатили Святкову програму 20 – го Фестивалю «Калина».
*****
Гості з України були приємно вражені прийомом, публікою на Фестивалі «Калина» та оваціями на свою честь.
Людмила Коваль, керівник Ансамблю народного танцю «Веселі гуцулята» розповіла, що вони прибули щоб обмінятися досвідом та презентувати Прикарпаття. Зазначила, що ансамбль виконував танці Прикарпаття, глядачі тепло їх зустріли і висловила вдячність організаторам, що запросили на фестиваль.
Людмила Баглай, помічник керівника Ансамблю народного танцю «Веселі гуцулята» розповіла, що їхній колектив існує понад 45 років, носить почесне звання народний художній колектив України. В колективі займається 150 учасників, віком від 4 років до 23 років, але завітали маленьким складом оскільки є обмеження.
«Щоб ви відчули колоритність нашого мистецтва ми привезли номери бойківські, закарпатські, буковинські, тобто ті які притаманні Прикарпаттю, взагалі скарбничка нашого колективу понад 120 номерів», – зазначила Людмила Баглай.
Вона сказала, що дуже розчулила пісня на початку фестивалю про калину, прикро що не всі мають змогу бути вдома, поряд з рідними (про це йде мова в пісні) та висловила вдячність організаторам фестивалю за такий теплий прийом.
Віталіна Липовська, директор Центру художньої творчості дітей, юнацтва та молоді м. Калуш, Україна, керівниця ЗТП «Гармонія» розповіла. що їхній колектив представляє скарбницю Західної України,
«В нашім репертуарі багато повстанських пісень і ми даємо цим пісням свіже, нове дихання. Наша місія привити нашим вихованцям любов до нашого рідного, до українського. Наш колектив відносно молодий, існуємо сім років, учасників 20, але не всі змогли приїхати, а ті що приїхали дуже задоволені», – зазчачила керівниця Театру пісні «Гармонія» та додала, що враження від поїздки позитивні і навіть не здається, що знаходяться далеко від дому.
О. Стецюк