Наші товариства на фестивалі у Польщі
22. Липня 2022.Перебування у літньому таборі залишило незабутні враження
6. Серпня 2022.ВІДКРИТО МЕМОРІАЛЬНИЙ ПАРК У КУЛІ
В п̕ ятницю, 5 серпня 2022 року в Кулі урочисто відкрито Меморіальний парк в пам`ять загинулих громадян общини Кула в громадянський війні на просторах колишньої Югославії (1991 -1999 рр.). З тридцять троє загинулих було і два українці з міста Кула: Ілля Вергуляс та Михайло Репчак.
Урочистість розпочалася з відповідними віршами, промовою, державним гімном Республіки Сербія, хвилиною мовчання й посв`яченням пам̕ ятника та панахидою в честь загиблих у виконанні трьох священників три конфесії православної о. Петро Анджич, римо – католицької о. Дєрдь Юхас та греко – католицької о. Дам`ян Кіча, ЧСВВ.
Квіти до підніжжя пам`ятника загиблим бійцям покладали родини, представники міських спілок, Спілки ветеранів, Війська Республіки Сербія та різних інституцій. Від імені общини Кула квіти поклали голова Скупщини общини Кула Велібор Мілоїчич та голова общини Кула Дам`ян Мілянич. Вінок поклав і Представник Влади Республіка Сербія, полковник у пенсії та державний секретар у Міністерству з питань праці, зайнятості, ветеранів та соціальних питань Міодраг Капор.
Від імені Національної ради української національної меншини Республіки Сербія вінок з квітами поклали голова Національної ради Микола Ляхович, секретар Далібор П̕ єкний та голова Виконавчого відділу Міхал Кржачик.
До присутних звернулися голова общини Кула Дам`ян Мілянич та державний секретар та полковник у пенсії Міодраг Капор. Також до присутніх звернувся голова Спілки ветеранів-інвалідів общини Кула Горан Новкович. Цей пам̕ ятник і даний Меморіальний парк було спорудженно саме на ініціативу цього згромадження. Ведучим програми та декламатором був голова Культурно – мистецького товариства ім. Івана Сенюка Филип Проник.
Ілля Вергуляс народився 6 грудня 1964 року в Кулі. Народився в сім̕ ї Вергуляс Василя та Мілени (дів. Джурич). Виростав з дві сестри Ясміною та Драганою. Початкову – основну школу закінчив в Кулі. Середню технічну школу закінчив в Новому Саді. Працював на Металозаводі «Істра» у Кулі. Під час громадянської війни в колишній Югославії був на фронтах в Хорватії та Боснії. Загинув 17 червня 1992 року в Брчко, Босня та Герцеговина, в віці 28 літ. Труну з його тілом до Кули привезли 21 серпня 1992 року, і того ж дня відбулися похорони на Міському кладовищі в Кулі. Був одружений, в смутку залишився син Драган Вергуляс (1987), дружина Весна, батьки Василь та Мілена, сестри Ясміна й Драгана з сім̕ ями та родина.
Михайло Репчак народився 18 листопада 1953 року, в селі Лішня, Боснія в подружжі Репчак Василя та Софії (дів.Василик). Крім Михайла було ще три сини Славко, Іван та Стефан. Кінцем п̕ ятьдесятих років залишають село Лішню й опиняються в Кулі, Сербія. Михайло навчання зікінчував у Кулі. Працював на Металозаводі «Істра», Кула. 7 серпня1976 року вінчався з Вірою (1958) з роду Стачишин. В шлюбі народжуються двоє дітей син Петро (1977) да донька Саня (1985). Під час громадянської війни в колишній Югославії був на фронтах в Хорватії – Бараня, Торянці де і загинув 3 квітня 1992 року у віці 39 років, з ще 11 воїнів з кульської общини. Труни з тілами 12 солдатів з общини Кула прибули 7 квітня 1992 року і були виставленні перед будівлею Общини, де після усіх почастей були захоронені. Михайло Репчак похований 7 квітня 1992 року на українському цвинтарі у Кулі. Пороронні обряди виконали о. Ярослав Вовк та о. Йосафат Воротняк, ЧСВВ. Залишив в смутку дружину Віру, сина Петра, донечку Саню, матір Софію, братів Славка, Івана та Стефана з сім̕ ями, родину та знайомих.
Нехай їм земля буде пухом та вічная пам`ять.
Ф. Проник