ЗАНЯТТЯ НАШИХ ЛЮДЕЙ

В кожної людини є свій талант, своя професія, спеціальність. Рукоділля, вироби ручноџ роботи нас превели до пані Вероніки.

Вероніка Брезняк – «Вірка» як її звуть народилася 22 червня 1967 року у Кулі.  Виросла і проживала в селі Крущич. Народилася у сім̕ ї Брезняк Яноша і Михайлини (дів.Твродовський). Має старшу сесру Ангелу. Основну школу закінчила у селі Крущич,а середню школу – Медичне училище у Новому Саді, за спеціальністю медсестра стоматології.

Крущич, село у общині Кула у якому крім німців та угорців було значне число українських родин, які після Другої світової війни тут переселилися з Боснії.

Мати Вероніки – Михайлина народилася у селі Гаєва, Боснія. Тато Янош народився у Воєводині на хуторі в Сівцю, тепер село у общині Кула.

Будучи угоркою по батькові, Вероніка та її сестра Ангела відростали з бабусею Стефкою Тврдовський (дів. Баран) і прабабусею Теклею і відмалих навчилися української мови і традиції. Прабабуся Текля з роду Мадяровський і її чоловік Микола Баран народилися у Україні в Тернопільської області, звідки і  прибули у Боснію.Татові батьки Брезняк Іштван та Ержибет (дів. Солоцкі) народилися у містіКишкунхалас(Kiskunhalas) уУгорщині.

Вероніка працювала медсестрою у медустановах майже у усіх населених  пунктах общини Кула: Крущич, Ліпар, Црвенка, Сівац, Кула та Руський Керестур де працює і по сьогоднішний день.  Працювала один час і на фабриці переробки цукрового буряку у Црвенкі.

У 2019 році залишає свій рідний Крущич і опиняється у Кулі. Відразу по прибутті до Кули Вероніка стає членом Культурно – мистецького товариства ім. Івана Сенюка.

Вероніка Брезняк дуже побожна жінка. Шанувальник церковних звичаїв та обрядів. Кожної неділі і в свята учасниця святої Літургії.

Вона дуже працьовита жінка, в`яже, вишиває, в`яже гачком, створює гоблени, малює картини на полотні. Також має свій верстат і займається тканням полотна. Творить і у декупаж техніці.

Вишивати навчилася ще дівчинкою від мами Михайлини.

В 2010 році в Крущичу Вероніка Брезняк мала самостійну виставку своїх картин (олія на полотні), а також брала участь у трьох колективних виставках.

Пісня є лік для серця і душі….багато українських пісень навчилася Вероніка від прабабусі і бабусі, а і сама любить співати.

У народі кажуть: «Хто любить квіти, той любить людей», а Вероніка дуже любить квіти. У подвірї своєї нової хати має великий город де вирощує квіти. У ганку хати має і багато хатніх квітів. У городі вирощує і овощі і фрукти. Квіти і продає.

Бажаємо пані Вероніці Брезняк міцного здоров̕ я, щастя, благополуччя.  На многая і благая літа!