Щороку 24 травня в слов'янських країнах громадськість відзначає День слов'янської писемності і культури.
Це унікальне культурне свято, коли вшановують святих рівноапостольних братів-просвітителів Кирила і Методія, які заклали основу слов'янської писемності, здійснили переклад богослужбових книг з грецької мови на слов'янську, поширювали християнське вчення. 
Праці цих великих просвітителів стали спільним надбанням усіх слов'ян. Більшу частину свого життя просвітителі присвятили справі створення і розвитку слов'янської писемності, адже вони вважали, що писемність є найважливішою складовою частиною культури будь-якого народу. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» за ім'ям Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом.
Кирило розробив і уклав першу упорядковану слов'янську абетку на базі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов'янську звукову систему, чим поклав початок розвитку слов'янської писемності.
Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Методій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу.
Тодішні слов'яни добре розуміли одне одного, їхня мова, незважаючи на незначні місцеві розбіжності, в цілому мала багато спільних рис. Тому місія Кирила і Методія та їхніх учнів, як і в цілому їхня двадцятирічна просвітницька діяльність, мала всеслов'янське значення.
З прийняттям християнства на світовій арені з'явилася нова мова, яка об'єднала слов'ян на значній території. Слов'янська мова після грецької та латинської стала третьою мовою у середньовічній Європі, на території якої поширювалося слово Боже. 
Кирило і Методій засіяли слов'янську ниву зернами писемності, яка вже дванадцять століть передається із покоління в покоління.
Сьогодні ми знову звертаємось обличчям до джерел нашої духовності, до одвічних цінностей культури, шукаємо опору в слові. Тому саме відзначення Дня слов'янської писемності і культури є важливим для нас. Таким чином ми звертаємось до основ української писемності та духовності.
Цей день символізує історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури, засвідчує повагу міжнародної спільноти до неоціненного внеску слов'ян в скарбницю світової цивілізації. 
День слов'янської писемності і культури святкують у Сербії, Україні, Росії, Білорусі, Болгарії, Македонії, Чорногорії та у ряді інших країн.