У п'ятницю, 24 листопада, у Сремській Мітровиці було гучно і весело. Вже традиційно був організований бал у готелі “Сірміум”. Як і дотепер, орган-ізатором балу було Товариство плекання української культури “Коломийка”, а підготовку цього культурно-розважального заходу здійснила Організаційна рада під керівництвом Миколи Ляховича.
Ведучі програми балу Младен Ворінський та Марина Канюга привітали гостей і учасників, пояснивши їм, які відмінності існують між балом і вечорницями, українським народним звичаєм, пущення перед Різдвяним постом. Згадано усіх спонсорів, яких було багато, а окремо наголосили і подякували общині Сре-мської Мітровиці.

У культурній програмі виступили дитячий і молодіжний танцювальний ансамблі і група співаків джерельних пісень Товариства “Коломийка”, які виконали танці: “Метелиця”, “Повзунець” і “Козачок” та пісні: “Ой, на горі верба” та “Ой, чорна я си чорна”. Виконавців культурної програми нагороджено щедрими оплесками. По закінченні культурної частини голова Товариства “Коломийка” привітав визначних гостей, які прибули на цей захід, щоб гарно розважатися.
Серед поважних гостей вечора були голова общини Сремської Мітровиці Зоран Міщевич, директор Установи плекання культури “Срем” Зоріца Міщевич, член Національної ради українців Сербії Борис Небесний, член сербсько-українського Товариства з Нового Саду Средоє Лалич, о. Михайло Режак, представники радіо-телебачення “Новий Сад”, радіо-телебачення “М” і Радіо “Роял”.

Молитву провів і вечерю поблагословив о. Михайло Режак. Усе, що далі відбувалося, було доброю розвагою у переповненому святковому залі з українськими піснями і танцями, гарною музикою у виконанні оркестру “Братів Малік” з Вербасу, а в міжчасі відбувалася лотерея і танець серця. І як це буває на українських балах, так і цього разу подіум увесь час був переповнений танцюри-стами. Танцювали найстарші гості, колишні танцюристи “Коломийки”, а молодь підтвердила, що і в майбутності бали будуть мати своїх постійних гостей, а ця традиція буде продовжуватися.
Усім жаль було, коли прийшла друга година по опівночі, бо тоді музика за міським порядком мусила перестати, і добра розвага закінчилася.